скромничати
СКРО́МНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства і т. ін.
— Євгене Вікторовичу, не скромничайте. Ферганщина може пишатися таким лікарем, як ви! — з милою посмішкою звернувся Саїд до Храпкова (Ле, Міжгір’я, 1953, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скромничати — скро́мничати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- скромничати — -аю, -аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скромничати — СКРО́МНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм., рідко. Виявляти надмірну скромність; применшувати або замовчувати свої заслуги, достоїнства і т. ін. – Євгене Вікторовичу, не скромничайте. Ферганщина може пишатися таким лікарем, як ви! – з милою посмішкою звернувся Саїд до Храпкова (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах