Орфографічний словник української мови

скрушений

скру́шений

дієприкметник

розм., рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. скрушений — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до скрушити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скрушений — СКРУ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. до скруши́ти. І вернувсь до неї розум, скрушений бідою (Сл. Б. Грінченка); Стоїть він, скрушений бідою, і дум тяжких не відганя, нема в душі його спокою од слів Остапа Горбаня (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
  3. скрушений — СКРУ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до скруши́ти. І вернувсь до неї розум, скрушений бідою (Сл. Гр.); Стоїть він, скрушений бідою, і дум тяжких не відганя, нема в душі його спокою од слів Остапа Горбаня (Мур., О. Горбань, 1938, 73).  Словник української мови в 11 томах