славолюбець

славолю́бець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. славолюбець — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
2. славолюбець — -бця, ч. Те саме, що славолюб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. славолюбець — СЛАВОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що славолю́б. І тут зрозумів славолюбець, Що Слава його обдурила (Д. Павличко).  Словник української мови у 20 томах