славолюбець

славолю́бець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славолюбець — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  2. славолюбець — -бця, ч. Те саме, що славолюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. славолюбець — СЛАВОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що славолю́б. І тут зрозумів славолюбець, Що Слава його обдурила (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах