1. Орфографічний словник української мови

славолюб

славолю́б

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славолюб — -а, ч. Той, хто любить славу, прагне до неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. славолюб — СЛАВОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить славу, прагне до неї. Він не був ні славолюбом, ні грошолюбом, ні хитруном, ні тим, що може під ударом одразу ж пригнутись чи сплюгавити душу (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. славолюб — СЛАВОЛЮ́Б, а, ч. Той, хто любить славу, прагне до неї. Він не був ні славолюбом, ні грошолюбом, ні хитруном, ні тим, що може під ударом одразу ж пригнутись чи сплюгавати душу (Стельмах, Правда.., 1961, 49). Словник української мови в 11 томах