славолюбець

славолю́бець

-бця, ч.

Те саме, що славолюб.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славолюбець — славолю́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. славолюбець — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  3. славолюбець — СЛАВОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що славолю́б. І тут зрозумів славолюбець, Що Слава його обдурила (Д. Павличко). Словник української мови у 20 томах