Значення в інших словниках
-
смиконути —
див. пиячити; рвати
Словник синонімів Вусика
-
смиконути —
-ну, -неш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до смикнути. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
смиконути —
СМИКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, однокр., розм. Підсил. до смикну́ти. Злякано зиркнувши на вартового, смиконув [візник] віжками й круто повернув коні (Олесь Досвітній); Він панну смиконув за плахтину, тая впала додолу (О.
Словник української мови у 20 томах
-
смиконути —
(-ну, -неш) док.; мол., жрм. 1. (куди, звідки); мол., крим. Побігти, втекти звідкись. <...> добре, що я смиконув так, що аж три квартали ловили... (О. Ульяненко, Ізгої). 2. Те саме, що смикнути. Старий, мабуть, ще перед рибою десь смиконув гранчака.
Словник жарґонної лексики української мови
-
смиконути —
ПЕРЕСМИ́КУВАТИ (ПЕРЕСМИКА́ТИ) (робити різкий, часто судорожний рух тілом, обличчям і т. ін.; викликати різкий рух тіла, обличчя тощо), СІ́ПАТИ, СМИ́КАТИ, ТІ́ПАТИ (викликати здригання); ПЕРЕХИ́ТУВАТИ діал. (перев. від болю, сильного почуття). — Док.
Словник синонімів української мови
-
смиконути —
СМИКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до смикну́ти. Злякано зиркнувши на вартового, смиконув [візник] віжками й круто повернув коні (Досв., Вибр., 1959, 159); Він панну смиконув за плахтину, тая впала додолу (Ільч.
Словник української мови в 11 томах
-
смиконути —
Смиконути, -ну, -неш гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе! Мнж. 35.
Словник української мови Грінченка