смиренниця

смире́нниця

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. смиренниця — -і, розм. Жін. до смиренник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. смиренниця — СМИРЕ́ННИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до смире́нник. [Ряженко (крутнувши вус):] Так куди поклажу, смиреннице? (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
3. смиренниця — Смире́нниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. смиренниця — СМИРЕ́ННИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до смире́нник. [Горпина:] Господь з тобою, Одарко! Я твого чоловіка ніколи і в моїй хаті не бачила! [Одарка:] І думаєш, що я нічого не знаю? Ай удовиця, ай смиренниця! (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
5. смиренниця — Смиренниця, -ці ж. Скромница.  Словник української мови Грінченка