смиренниця
смире́нниця
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смиренниця — -і, розм. Жін. до смиренник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смиренниця — СМИРЕ́ННИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до смире́нник. [Ряженко (крутнувши вус):] Так куди поклажу, смиреннице? (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
- смиренниця — Смире́нниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- смиренниця — СМИРЕ́ННИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до смире́нник. [Горпина:] Господь з тобою, Одарко! Я твого чоловіка ніколи і в моїй хаті не бачила! [Одарка:] І думаєш, що я нічого не знаю? Ай удовиця, ай смиренниця! (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- смиренниця — Смиренниця, -ці ж. Скромница. Словник української мови Грінченка