Значення в інших словниках
-
сміливий —
Відважний, хоробрий, безстрашний, с. дерзновенний, відчайдушний; (у побуті) несоромливий, небоязкий; (крок) рішучий; (проєкт) нетрафаретний, ориґінальний; смілий; п! МУЖНІЙ; пр. СМІЛИВО, (казати) без боюсь і п. ф. від сміливий.
Словник синонімів Караванського
-
сміливий —
див. хоробрий
Словник синонімів Вусика
-
сміливий —
-а, -е. 1》 Який не знає страху, не боїться небезпеки; відважний, хоробрий. || у знач. ім. сміливий, -вого, ч.; смілива, -вої, ж. Людина, яка не знає страху, не боїться небезпеки. || Який виражає сміливість, відвагу, хоробрість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сміливий —
див. смілий
Словник чужослів Павло Штепа
-
сміливий —
СМІЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який не знає почуття страху, не боїться небезпеки; відважний, хоробрий. Неначе птахи чорні в гаї, Козацтво сміливе літає; Ніхто на світі не втече! (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
сміливий —
Сміливий наскок — половина спасіння. Сміливий швидше врятується, ніж боягуз. Сміливим відвага володіє. Про сміливу людину. Смілість бере города і кріпості. Сміливі все здобувають.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
сміливий —
НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ рідше...
Словник синонімів української мови
-
сміливий —
Смі́ли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сміливий —
СМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який не знає страху, не боїться небезпеки; відважний, хоробрий. Неначе птахи чорні в гаї, Козацтво сміливе літає; Ніхто на світі не втече! (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
сміливий —
Сміливий, -а, -е = смілий. Ном. № 4334.
Словник української мови Грінченка