сміливий

Значення в інших словниках

1. сміливий — Відважний, хоробрий, безстрашний, с. дерзновенний, відчайдушний; (у побуті) несоромливий, небоязкий; (крок) рішучий; (проєкт) нетрафаретний, ориґінальний; смілий; п! МУЖНІЙ; пр. СМІЛИВО, (казати) без боюсь і п. ф. від сміливий. Словник синонімів Караванського
2. сміливий — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
3. сміливий — -а, -е. 1》 Який не знає страху, не боїться небезпеки; відважний, хоробрий. || у знач. ім. сміливий, -вого, ч.; смілива, -вої, ж. Людина, яка не знає страху, не боїться небезпеки. || Який виражає сміливість, відвагу, хоробрість. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сміливий — див. смілий Словник чужослів Павло Штепа
5. сміливий — СМІЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який не знає почуття страху, не боїться небезпеки; відважний, хоробрий. Неначе птахи чорні в гаї, Козацтво сміливе літає; Ніхто на світі не втече! (Т. Словник української мови у 20 томах
6. сміливий — Сміливий наскок — половина спасіння. Сміливий швидше врятується, ніж боягуз. Сміливим відвага володіє. Про сміливу людину. Смілість бере города і кріпості. Сміливі все здобувають. Приповідки або українсько-народня філософія
7. сміливий — НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ рідше... Словник синонімів української мови
8. сміливий — Смі́ли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. сміливий — СМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який не знає страху, не боїться небезпеки; відважний, хоробрий. Неначе птахи чорні в гаї, Козацтво сміливе літає; Ніхто на світі не втече! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
10. сміливий — Сміливий, -а, -е = смілий. Ном. № 4334. Словник української мови Грінченка