сміливо

Значення в інших словниках

1. сміливо — присл. 1》 Присл. до сміливий. 2》 Без зусиль; легко, вільно. || З повним правом. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сміливо — СМІ́ЛИ́ВО, присл. 1. Присл. до смі́ли́вий. З юрми вийшов якийсь огрядний чоловік, сміливо підступивсь до нас (М. Коцюбинський); Тимко сміливо відкрив двері. У місячнім сяйві кроків за два від порога стояв якийсь чоловік (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
3. сміливо — диви́тися (пря́мо (зі спокі́йною со́вістю, сміли́во і т. ін.)) в о́чі кому—чому. Не відчувати своєї провини перед кимсь, не соромитися за свої дії, вчинки. (Мандрика:) Я зразу хотів сказати .. вам, що я дуже радий, що можу чесно дивитися вам в очі (О. Фразеологічний словник української мови
4. сміливо — СМІ́ЛИ́ВО, присл. 1. Присл. до смі́ли́вий. З юрми вийшов якийсь огрядний чоловік, сміливо підступивсь до нас (Коцюб., І, 1955, 258); Тимко сміливо відкрив двері. У місячнім сяйві кроків за два від порога стояв якийсь чоловік (Тют. Словник української мови в 11 томах
5. сміливо — Сміливо нар. = сміло. ЗОЮР. І. 97. Неначе птахи чорні в гаї, козацтво сміливо літає. Шевч. 60. Словник української мови Грінченка