Орфографічний словник української мови

снопик

сно́пик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. снопик — див. жмут  Словник синонімів Вусика
  2. снопик — -а, ч. Зменш.-пестл. до сніп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. снопик — СНО́ПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до сніп. Один чоловік пішов у неділю брати копи – возить додому. От наклав зовсім віз, тілько ще так остававсь один снопик положити (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
  4. снопик — СНО́ПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до сніп. Один чоловік пішов у неділю брати копи — возить додому. От наклав зовсім віз, тілько ще так остававсь один снопик положити (Мирний, V, 1955, 326)...  Словник української мови в 11 томах
  5. снопик — Снопик, -ка ум. отъ сніп. снопо́к, -пка, снопо́чок, -чка, сно́понько, -ка, м. ум. отъ сніп.  Словник української мови Грінченка