Орфографічний словник української мови

сніжник

сніжни́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сніжник — I сн`іжник-а, ч. Накопичення снігу чи льоду на земній поверхні, що зберігається протягом теплого періоду року після танення снігового покриву. II сніжн`ик-а, ч. Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сніжник — СНІЖНИ́К, а́, ч. Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу. Коли для водойми немає придатних місць.., споруджують резервуари для збирання дощової води або сніжники для створення запасів снігу (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. сніжник — СНІЖНИ́К, а́, ч. Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу. Коли для водойми немає придатних місць.., споруджують резервуари для збирання дощової води або сніжники для створення запасів снігу (Колг. енц., І, 1956, 223).  Словник української мови в 11 томах