сніжник
СНІЖНИ́К, а́, ч. Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу.
Коли для водойми немає придатних місць.., споруджують резервуари для збирання дощової води або сніжники для створення запасів снігу (Колг. енц., І, 1956, 223).
Словник української мови (СУМ-11)