Орфографічний словник української мови

снісар

сні́сар

іменник чоловічого роду, істота

слюсар

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. снісар — -я, ч., заст. Слюсар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. снісар — СНІ́САР, я, ч., заст. Слюсар. Він у нас снісарем, – замки справля, відра (Сл. Б. Грінченка); Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  3. снісар — СНІ́САР, я, ч., заст. Слюсар. Він у нас снісарем, — замки справля, відра (Сл. Гр.); Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (Загреб., Диво, 1968, 666).  Словник української мови в 11 томах