снісар

СНІ́САР, я, ч., заст.

Слюсар.

Він у нас снісарем, – замки справля, відра (Сл. Б. Грінченка);

Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. снісар — сні́сар іменник чоловічого роду, істота слюсар рідко  Орфографічний словник української мови
2. снісар — -я, ч., заст. Слюсар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. снісар — СНІ́САР, я, ч., заст. Слюсар. Він у нас снісарем, — замки справля, відра (Сл. Гр.); Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (Загреб., Диво, 1968, 666).  Словник української мови в 11 томах