снісар
СНІ́САР, я, ч., заст.
Слюсар.
Він у нас снісарем, – замки справля, відра (Сл. Б. Грінченка);
Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- снісар — сні́сар іменник чоловічого роду, істота слюсар рідко Орфографічний словник української мови
- снісар — -я, ч., заст. Слюсар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- снісар — СНІ́САР, я, ч., заст. Слюсар. Він у нас снісарем, — замки справля, відра (Сл. Гр.); Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (Загреб., Диво, 1968, 666). Словник української мови в 11 томах