снісар

сні́сар

-я, ч., заст.

Слюсар.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снісар — сні́сар іменник чоловічого роду, істота слюсар рідко Орфографічний словник української мови
  2. снісар — СНІ́САР, я, ч., заст. Слюсар. Він у нас снісарем, – замки справля, відра (Сл. Б. Грінченка); Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. снісар — СНІ́САР, я, ч., заст. Слюсар. Він у нас снісарем, — замки справля, відра (Сл. Гр.); Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (Загреб., Диво, 1968, 666). Словник української мови в 11 томах