снісар

СНІ́САР, я, ч., заст. Слюсар.

Він у нас снісарем, — замки справля, відра (Сл. Гр.);

Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (Загреб., Диво, 1968, 666).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снісар — СНІ́САР, я, ч., заст. Слюсар. Він у нас снісарем, – замки справля, відра (Сл. Б. Грінченка); Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  2. снісар — сні́сар іменник чоловічого роду, істота слюсар рідко Орфографічний словник української мови
  3. снісар — -я, ч., заст. Слюсар. Великий тлумачний словник сучасної мови