соб

СОБ.

1. Вигук, яким повертають волів або коней ліворуч.

Ой соб, сивий, цабе, шарий, будемо орати, А дівчина чорнобрива буде поганяти (Коломийки, 1969, 65);

Він бачив уже валку саней з колодами, брусами,.. волохатих коней, закутаних у власну пару.. Вйо! Соб-соб!.. (Коцюб., II, 1955, 34);

На ріллі поблизу од воза парою здоровенних сивих волів волочив чоловік.. Батогом злегенька торкнув борозенного: — Соб, сірий! (Головко, І, 1957, 125).

2. присл. У лівий бік; ліворуч.

Чумаки, їдучи волами в Крим по сіль та рибу, звертали «соб», щоб напоїти і попасти волів (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 62);

Бички були молоді, нетямущі. Денис їх тяг «соб», а вони вернули «цабе» (Тют., Вир, 1964, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соб — соб вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. соб — 1》 Вигук, яким повертають волів або коней ліворуч. 2》 присл. У лівий бік; ліворуч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соб — СОБ. 1. Уживається як окрик, яким повертають волів або коней ліворуч. Ой соб, сивий, цабе, шарий, будемо орати, А дівчина чорнобрива буде поганяти (з народної пісні); Він бачив уже валку саней з колодами, брусами, .. Словник української мови у 20 томах
  4. соб — Соб або цабе. Команди, якими управляють при їзді кіньми (направо, наліво). Приповідки або українсько-народня філософія
  5. соб — ЛІВО́РУЧ (із лівого боку; у лівий бік), НАЛІ́ВО, ВЛІ́ВО (УЛІ́ВО), ЗЛІ́ВА, ПО (НА) ЛІ́ВУ РУ́КУ (РУЧ), ЛІВО́БІЧ рідше, ВЛІВО́РУЧ (УЛІВО́РУЧ) розм., ЦОБ розм., СОБ розм., У ЛІ́ВУ РУ́КУ (у лівий бік). Словник синонімів української мови
  6. соб — Соб! меж. Восклицаніе, которымъ погоняютъ воловъ налѣво; употребляется также въ смыслѣ нарѣчія и значитъ: налѣво. Св. Л. 217. Kolb. I. 65. Їдьте, сердечко, навпрямець, а там живе Андрій Швець: а там — круто соб — живе Кулина Вакуленкова. ЗОЮР. І. 148. Словник української мови Грінченка