соб

ЛІВО́РУЧ (із лівого боку; у лівий бік), НАЛІ́ВО, ВЛІ́ВО (УЛІ́ВО), ЗЛІ́ВА, ПО (НА) ЛІ́ВУ РУ́КУ (РУЧ), ЛІВО́БІЧ рідше, ВЛІВО́РУЧ (УЛІВО́РУЧ) розм., ЦОБ розм., СОБ розм., У ЛІ́ВУ РУ́КУ (у лівий бік). Ліворуч, з-за крутих берегів, блиснуло на сонці, відкрилось перед очима блакитне плесо річки (В. Козаченко); І дивна річ — хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв'язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок (М. Коцюбинський); Коні запряли вухами.. Він смикнув віжками вліво, заскрипіли копаниці (М. Стельмах); Потекла вона (річка) уліво проміж кущів верболозу і вільхи (О. Стороженко); Поповз далі. От стежка стала вузенькою, зліва обрив (Г. Хоткевич); Взявши на ліву руку од дороги, пішов узенькою стежечкою (П. Куліш); А на ліву руч від бурти розіслався степ, рівний, як долоня (Панас Мирний); Йшов вулицями (Микола), кивав правобіч і лівобіч головою, вітаючись до знайомих (П. Загребельний); Ось тут з гони проїхати вліворуч, а тоді повз верби, що в балочці (А. Головко); Воли самі звернули на вузеньку доріжку і "соб" поза могилою в'їхали у долинку (Ю. Мушкетик); Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соб — соб вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. соб — 1》 Вигук, яким повертають волів або коней ліворуч. 2》 присл. У лівий бік; ліворуч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соб — СОБ. 1. Уживається як окрик, яким повертають волів або коней ліворуч. Ой соб, сивий, цабе, шарий, будемо орати, А дівчина чорнобрива буде поганяти (з народної пісні); Він бачив уже валку саней з колодами, брусами, .. Словник української мови у 20 томах
  4. соб — Соб або цабе. Команди, якими управляють при їзді кіньми (направо, наліво). Приповідки або українсько-народня філософія
  5. соб — СОБ. 1. Вигук, яким повертають волів або коней ліворуч. Ой соб, сивий, цабе, шарий, будемо орати, А дівчина чорнобрива буде поганяти (Коломийки, 1969, 65); Він бачив уже валку саней з колодами, брусами,.. волохатих коней, закутаних у власну пару.. Вйо!... Словник української мови в 11 томах
  6. соб — Соб! меж. Восклицаніе, которымъ погоняютъ воловъ налѣво; употребляется также въ смыслѣ нарѣчія и значитъ: налѣво. Св. Л. 217. Kolb. I. 65. Їдьте, сердечко, навпрямець, а там живе Андрій Швець: а там — круто соб — живе Кулина Вакуленкова. ЗОЮР. І. 148. Словник української мови Грінченка