сніп’я

СНІ́П’Я, я, с., розм. Збірн. до сніп.

Ми кидаємось до скирти, розкидаємо сніп’я сюди й туди (Гончар, Людина.., 1960, 320);

По землі від сонця лягло золоте сніп’я променів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 130).