сніпочок

СНІПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сніпо́к.

Ось вона щось нагляділа в траві.. Висмикнула якесь стебло, обтрусила землю, розгорнула траву, знову висмикнула, ще й ще, зв’язала сніпочок (Дн. Чайка, Тв., 1960, 24);

З житніх сніпочків пошита покрівля Рівнесенько вкриє те наше будівля [ту нашу будівлю] (Коцюб., І, 1955, 426).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніпочок — сніпо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сніпочок — СНІПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сніпо́к. Ось вона щось нагляділа в траві .. Висмикнула якесь стебло, обтрусила землю, розгорнула траву, знову висмикнула, ще й ще, зв'язала сніпочок (Дніпрова Чайка)... Словник української мови у 20 томах
  3. сніпочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до сніпок. Великий тлумачний словник сучасної мови