сніпочок
СНІПО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до сніпо́к.
Ось вона щось нагляділа в траві .. Висмикнула якесь стебло, обтрусила землю, розгорнула траву, знову висмикнула, ще й ще, зв'язала сніпочок (Дніпрова Чайка);
З житніх сніпочків пошита покрівля Рівнесенько вкриє те наше будівля [ту нашу будівлю] (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сніпочок — сніпо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сніпочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до сніпок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сніпочок — СНІПО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сніпо́к. Ось вона щось нагляділа в траві.. Висмикнула якесь стебло, обтрусила землю, розгорнула траву, знову висмикнула, ще й ще, зв’язала сніпочок (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах