снісар
СНІ́САР, я, ч., заст. Слюсар.
Він у нас снісарем, — замки справля, відра (Сл. Гр.);
Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (Загреб., Диво, 1968, 666).
Словник української мови (СУМ-11)СНІ́САР, я, ч., заст. Слюсар.
Він у нас снісарем, — замки справля, відра (Сл. Гр.);
Для золотої смальти снісарі виковували тонюсінькі листочки золота (Загреб., Диво, 1968, 666).
Словник української мови (СУМ-11)