сніпочок
СНІПО́ЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до сніпо́к.
Ось вона щось нагляділа в траві .. Висмикнула якесь стебло, обтрусила землю, розгорнула траву, знову висмикнула, ще й ще, зв'язала сніпочок (Дніпрова Чайка);
З житніх сніпочків пошита покрівля Рівнесенько вкриє те наше будівля [ту нашу будівлю] (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)