Орфографічний словник української мови

соколиця

соколи́ця

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. соколиця — -і, ж., розм. Самка сокола (див. сокіл I 1)). || Ласкаве називання жінки (перев. при звертанні).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. соколиця — СОКОЛИ́ЦЯ, і, ж., розм. Самка сокола (див. со́кіл¹ 1). Обозний помітив у піднебесній високості сокола та соколицю, які то ширяли, то шугали ген над самим вогнищем (О. Ільченко); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  3. соколиця — СОКОЛИ́ЦЯ, і, ж., розм. Самка сокола ( див. со́кіл¹ 1). Обозний помітив у піднебесній високості сокола та соколицю, які то ширяли, то шугали ген над самим вогнищем (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 32); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
  4. соколиця — Соколиця, -ці ж. = соколиха. К. Дз. 210. А для нашої молодиці скажуть правду соколиці. Гол. IV. 438.  Словник української мови Грінченка