Значення в інших словниках
-
солонечник —
-а, ч. Польова трав'яниста лікарська рослина з жовтими квітками, настоянку якої вживають у разі застуди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
солонечник —
СОЛОНЕ́ЧНИК, а, ч. Польова трав'яниста лікарська рослина з жовтими квітками, настій якої вживають при застуді. Жовтими квітками прикрашає степ густо опушений сивий, як дідусь, солонечник (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
солонечник —
СОЛОНЕ́ЧНИК, а, ч. (Galatella Ca.). Польова трав’яниста лікарська рослина з жовтими квітками, настойку якої вживають при простуді. Жовтими квітками прикрашає степ густо опушений сивий, як дідусь, солонечник (По заповідних місцях.., 1960, 24).
Словник української мови в 11 томах