сонцевик

сонцеви́к 1

іменник чоловічого роду, істота

астрофізик

сонцеви́к 2

іменник чоловічого роду, істота

про тварину

Значення в інших словниках

1. сонцевик — -а, ч. 1》 розм. Астрофізик, який займається дослідженням Сонця і проблем, пов'язаних із його вивченням. 2》 Одноклітинний тваринний організм підкласу найпростіших з кулястим тілом, від якого відходять численні псевдоніжки. 3》 Денний метелик зі строкатими крилами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сонцевик — СОНЦЕВИ́К, а, чол. 1. розм. Астрофізик, який займається дослідженням Сонця і проблем, пов’язаних із його вивченням. Астрофізики так і поділяють себе — на сонцевиків і зірковиків (Радянська Україна, 6.I 1965, 3).  Словник української мови в 11 томах