Значення в інших словниках
-
соняшник —
I [сон'ашниек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў (одна рослина) II [сон'ашниек] -ку, м. (на) -ку (збірне)
Орфоепічний словник української мови
-
соняшник —
1》 род. -а. Однорічна трав'яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (суцвіттям). || род. -у, у знач. збірн. Названі рослини в сукупності виду. 2》 род. -а. Зрізана голівка або квітка цієї рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
соняшник —
СО́НЯШНИК, ч. 1. род. а. Однорічна трав'яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (обернена звичайно до сонця). Вирощують соняшник переважно на зерно і для одержання харчової та технічної олії.
Словник української мови у 20 томах
-
соняшник —
Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, олійна культура; походить з Америки; в Україні культурна форма з підвидами: с. польовий і с. декоративний; з їстівних насінин одержують соняшникову олію; використовують як корм для худоби і як декоративну рослину.
Універсальний словник-енциклопедія
-
соняшник —
СО́НЯШНИК (однорічна олійна рослина), СО́НЯХ розм. Розкішні соняшники погойдуються по обидва боки дороги (Ю. Яновський); По грядках — мак і квіти, І сонях золотів (А. Малишко).
Словник синонімів української мови
-
соняшник —
Со́няшник і со́яшник, -ка; -ники
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
соняшник —
СО́НЯШНИК. 1. род. а. Однорічна трав’яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (суцвіттям). Один соняшник розкинув розкішний лист над огорожею й схилив важку жовту голову через тин (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах