Значення в інших словниках
-
спантеличений —
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спантеличити. 2》 у знач. прикм. Розгублений, зніяковілий, збентежений. || Який виражає розгубленість, здивування, збентеженість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спантеличений —
СПАНТЕЛИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до спантели́чити. Павло підскочив до Гриценка, і той, розгублений і спантеличений несподіванкою, випустив з рук рушницю (І. Кириленко); Спантеличений такою увагою і сердечністю.
Словник української мови у 20 томах
-
спантеличений —
СПАНТЕЛИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спантели́чити. Павло підскочив до Гриценка, і той, розгублений і спантеличений несподіванкою, випустив з рук рушницю (Кир., Вибр., 1960, 137); Спантеличений такою увагою і сердечністю.
Словник української мови в 11 томах