Орфографічний словник української мови

спаритися

спа́ритися 1

дієслово доконаного виду

об'єднатися в пару

спа́ритися 2

дієслово доконаного виду

стати прілим, гнилим від вологи, тепла

спа́ритися 3

дієслово доконаного виду

обпектися; вкритися потом

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спаритися — I див. спарюватися. II -рюся, -ришся, док. 1》 тільки 3 ос. Док. до паритися 2). 2》 Стати прілим, гнилим від вологи й тепла. 3》 Обпектися чим-небудь гарячим. 4》 Укритися потом (від спеки, духоти і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спаритися — СПА́РИТИСЯ¹ див. спа́рюватися. СПА́РИТИСЯ², рюся, ришся, док. 1. тільки 3 ос. Док. до па́ритися 2. Коли зачавлять рябенького [кабанця], то це вже ясно, що без ковбаси не обійдеться та й кров'янка спариться (Ю. Збанацький); Молоко спарилося.  Словник української мови у 20 томах
  3. спаритися — ОБВАРИТИСЯ (обпектися окропом або гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИСЯ (ОПА́РИТИСЯ рідше), ОБШПА́РИТИСЯ (ОШПА́РИТИСЯ) розм., СПА́РИТИСЯ рідше. — Недок.: обва́рюватися, обпа́рюватися (опа́рюватися), обшпа́рюватися (ошпа́рюватися).  Словник синонімів української мови
  4. спаритися — СПА́РИТИСЯ¹ див. спа́рюватися. СПА́РИТИСЯ² , рюся, ришся, док. і. тільки 3 ос. Док. до па́ритися 2. Коли зачавлять рябенького [кабанця], то це вже ясно, що без ковбаси не обійдеться та й кров’янка спариться (Збан., Сеспель, 1961, 225); Молоко спарилося.  Словник української мови в 11 томах
  5. спаритися — Спаритися, -рюся, -ришся гл. Обжечься, обвариться. Спарився, як на окропі. Ном. № 3.386.  Словник української мови Грінченка