спаритися

ОБВАРИТИСЯ (обпектися окропом або гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИСЯ (ОПА́РИТИСЯ рідше), ОБШПА́РИТИСЯ (ОШПА́РИТИСЯ) розм., СПА́РИТИСЯ рідше. — Недок.: обва́рюватися, обпа́рюватися (опа́рюватися), обшпа́рюватися (ошпа́рюватися). — Я трохи не обварилася молоком через тебе... (Грицько Григоренко); Опарився на молоці, та й на воду студить (прислів'я); Хто спаривсь на окропі, то й на холодну воду дмухне (М. Номис).

ПЕРЕГРІ́ТИСЯ (надто сильно нагрітися, часто небезпечно для здоров'я); РОЗПАЛИ́ТИСЯ розм., РОЗПАЛЕНІ́ТИ розм. (від швидкого руху, спеки тощо); СПА́РИТИСЯ, РОЗПА́РИТИСЯ розм. (від спеки, духоти, укрившися потом); СПЕКТИ́СЯ розм. (на сонці, надмірно засмагнувши). — Недок.: перегріва́тися, розпа́рюватися. Мати дивилась за одним — щоб він не перегрівся та не перекупався (Ю. Збанацький); Поїхав (Мстислав) на лови, гнав оленя, розпалився, потім напивсь холодної води з джерела, — і вже ніякі трави, ніякі врачувателі не помогли (П. Загребельний); Стало душно, він геть увесь спарився (І. Микитенко); Чикаленко, що таки неабияк розпарився від сонця й подорожі, попросився відпочити (Л. Смілянський); (Маруся:) До вечора, мабуть, зовсім спечуся... Коли б уже швидше сонечко заходило... (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. спаритися — спа́ритися 1 дієслово доконаного виду об'єднатися в пару спа́ритися 2 дієслово доконаного виду стати прілим, гнилим від вологи, тепла спа́ритися 3 дієслово доконаного виду обпектися; вкритися потом  Орфографічний словник української мови
2. спаритися — I див. спарюватися. II -рюся, -ришся, док. 1》 тільки 3 ос. Док. до паритися 2). 2》 Стати прілим, гнилим від вологи й тепла. 3》 Обпектися чим-небудь гарячим. 4》 Укритися потом (від спеки, духоти і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спаритися — СПА́РИТИСЯ¹ див. спа́рюватися. СПА́РИТИСЯ², рюся, ришся, док. 1. тільки 3 ос. Док. до па́ритися 2. Коли зачавлять рябенького [кабанця], то це вже ясно, що без ковбаси не обійдеться та й кров'янка спариться (Ю. Збанацький); Молоко спарилося.  Словник української мови у 20 томах
4. спаритися — СПА́РИТИСЯ¹ див. спа́рюватися. СПА́РИТИСЯ² , рюся, ришся, док. і. тільки 3 ос. Док. до па́ритися 2. Коли зачавлять рябенького [кабанця], то це вже ясно, що без ковбаси не обійдеться та й кров’янка спариться (Збан., Сеспель, 1961, 225); Молоко спарилося.  Словник української мови в 11 томах
5. спаритися — Спаритися, -рюся, -ришся гл. Обжечься, обвариться. Спарився, як на окропі. Ном. № 3.386.  Словник української мови Грінченка