Орфографічний словник української мови

сперечання

спереча́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сперечання — -я, с. Дія за знач. сперечатися. || рідко. Полеміка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сперечання — СПЕРЕЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спереча́тися. Він не любив Комашка за самостійність його вдачі, за його завсідні сперечання й опозицію і... за його чесність (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. сперечання — СПЕРЕЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спереча́тися. Він не любив Комашка за самостійність його вдачі, за його завсідні сперечання й опозицію і… за його чесність (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах