сперечання

спереча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сперечання — -я, с. Дія за знач. сперечатися. || рідко. Полеміка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сперечання — СПЕРЕЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спереча́тися. Він не любив Комашка за самостійність його вдачі, за його завсідні сперечання й опозицію і... за його чесність (І. Словник української мови у 20 томах
  3. сперечання — СПЕРЕЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спереча́тися. Він не любив Комашка за самостійність його вдачі, за його завсідні сперечання й опозицію і… за його чесність (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах