сперечання

спереча́ння

-я, с.

Дія за знач. сперечатися.

|| рідко. Полеміка.

Значення в інших словниках

1. сперечання — спереча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сперечання — СПЕРЕЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спереча́тися. Він не любив Комашка за самостійність його вдачі, за його завсідні сперечання й опозицію і... за його чесність (І.  Словник української мови у 20 томах
3. сперечання — СПЕРЕЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спереча́тися. Він не любив Комашка за самостійність його вдачі, за його завсідні сперечання й опозицію і… за його чесність (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах