сперечатися
спереча́тися
-аюся, -аєшся, недок.
1》 Вести суперечку (у 1 знач.), доводячи що-небудь.
|| Заперечувати проти чого-небудь, не давати своєї згоди на щось.
2》 Обстоювати своє право на що-небудь, на володіння чимсь.
|| чому, рідко. Чинити опір чому-небудь; противитися.
3》 перен. Не поступатися кому-, чому-небудь якимись якостями, властивостями; суперничати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови