Орфографічний словник української мови

сперечник

спере́чник

іменник чоловічого роду, істота

сперечальник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сперечник — -а, ч., рідко. 1》 Те саме, що сперечальник. 2》 Те саме, що супротивник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сперечник — СПЕРЕ́ЧНИК, а, ч., рідко. 1. Те саме, що спереча́льник. Ніяк не скінчаться одвічні сії спори, та й як мають скінчитись, коли сперечники одно одного не розуміють (Леся Українка). 2. Те саме, що супроти́вник.  Словник української мови у 20 томах
  3. сперечник — СПЕРЕ́ЧНИК, а, ч., рідко, 1. Те саме, що спереча́льник. Ніяк не скінчаться одвічні сії спори, та й як мають скінчитись, коли сперечники одно одного не розуміють (Л. Укр., V, 1956, 32). 2. Те саме, що супроти́вник.  Словник української мови в 11 томах