сперечник

спере́чник

-а, ч., рідко.

1》 Те саме, що сперечальник.

2》 Те саме, що супротивник.

Значення в інших словниках

1. сперечник — спере́чник іменник чоловічого роду, істота сперечальник рідко  Орфографічний словник української мови
2. сперечник — СПЕРЕ́ЧНИК, а, ч., рідко. 1. Те саме, що спереча́льник. Ніяк не скінчаться одвічні сії спори, та й як мають скінчитись, коли сперечники одно одного не розуміють (Леся Українка). 2. Те саме, що супроти́вник.  Словник української мови у 20 томах
3. сперечник — СПЕРЕ́ЧНИК, а, ч., рідко, 1. Те саме, що спереча́льник. Ніяк не скінчаться одвічні сії спори, та й як мають скінчитись, коли сперечники одно одного не розуміють (Л. Укр., V, 1956, 32). 2. Те саме, що супроти́вник.  Словник української мови в 11 томах