Орфографічний словник української мови

спогадання

спогада́ння

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спогадання — див. спогад  Словник синонімів Вусика
  2. спогадання — -я, с., розм. Те саме, що спогад 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спогадання — СПОГАДА́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що спо́гад 1. Журавлі?.. Це ж мої спогадання З літ минулих летять і течуть (П. Воронько); Із спогадань його вивів крик: сварилися тонкогубий із низьколобим за місце біля вікна (П. Панч); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  4. спогадання — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм.  Словник синонімів української мови
  5. спогадання — СПОГАДА́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що спо́гад 1. Журавлі?.. Це ж мої спогадання З літ минулих летять і течуть (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 123); Із спогадань його вивів крик: сварилися тонкогубий із низьколобим за місце біля вікна (Панч, На калин.  Словник української мови в 11 томах