спрацьованість
спрацьо́ваність 1
іменник жіночого роду
узгодженість у роботі
спрацьо́ваність 2
іменник жіночого роду
зношуваність — про механізми, машини тощо
Орфографічний словник української мовиспрацьо́ваність 1
іменник жіночого роду
узгодженість у роботі
спрацьо́ваність 2
іменник жіночого роду
зношуваність — про механізми, машини тощо
Орфографічний словник української мови