спрацьованість

СПРАЦЬО́ВАНІСТЬ¹, ності, ж. Властивість за знач спрацьо́ваний².

Спільність інтересів і спрацьованість панували на пароплаві (Трубл., І, 1955, 482).

СПРАЦЬО́ВАНІСТЬ², ності, ж. Стан за знач. спрацьо́вуватися².

Із збільшенням швидкості різання, глибини різання і подачі спрацьованість фрез буде збільшуватись (Фрез. справа.., 1957, 81);

Спрацьованість ходового гвинта визначає ступінь спрацьованості різі (Слюс. справа, 1957, 307);

// Схильність до зношування.

Інструментальні матеріали повинні добре чинити опір спрацьованості, а також мати по можливості меншу крихкість і високу міцність (Токарна справа, 1957, 62).

Значення в інших словниках

1. спрацьованість — спрацьо́ваність 1 іменник жіночого роду узгодженість у роботі спрацьо́ваність 2 іменник жіночого роду зношуваність — про механізми, машини тощо  Орфографічний словник української мови
2. спрацьованість — I -ності, ж. Властивість за знач. спрацьований II. II -ності, ж. Стан за знач. спрацьовуватися II. || Схильність до зношування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спрацьованість — СПРАЦЬО́ВАНІСТЬ¹, ності, ж. Властивість за знач. спрацьо́ваний². Спільність інтересів і спрацьованість панували на пароплаві (М. Трублаїні). СПРАЦЬО́ВАНІСТЬ², ності, ж. Стан за знач. спрацьо́вуватися².  Словник української мови у 20 томах