спрацьовування

СПРАЦЬО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спрацьо́вувати 2, 3.

Порушення функцій залоз внутрішньої секреції спричиняє розлади росту і розвитку організму, передчасне його спрацьовування, іноді — смертельне самоотруєння (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 193);

Можна було б знизити швидкість різання і таким чином зменшити спрацьовування інструмента, але це знижує продуктивність верстатів (Наука.., 8, 1963, 18).

Значення в інших словниках

1. спрацьовування — спрацьо́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спрацьовування — -я, с. Дія за знач. спрацьовувати 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спрацьовування — СПРАЦЬО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спрацьо́вувати 2, 3. Порушення функцій залоз внутрішньої секреції спричиняє розлади росту і розвитку організму, передчасне його спрацьовування, іноді – смертельне самоотруєння (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах