спрацьовування

спрацьо́вування

-я, с.

Дія за знач. спрацьовувати 2), 3).

Значення в інших словниках

1. спрацьовування — спрацьо́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. спрацьовування — СПРАЦЬО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спрацьо́вувати 2, 3. Порушення функцій залоз внутрішньої секреції спричиняє розлади росту і розвитку організму, передчасне його спрацьовування, іноді – смертельне самоотруєння (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. спрацьовування — СПРАЦЬО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спрацьо́вувати 2, 3. Порушення функцій залоз внутрішньої секреції спричиняє розлади росту і розвитку організму, передчасне його спрацьовування, іноді — смертельне самоотруєння (Вибр. праці О.  Словник української мови в 11 томах