спрацьовування
СПРАЦЬО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. спрацьо́вувати 2, 3.
Порушення функцій залоз внутрішньої секреції спричиняє розлади росту і розвитку організму, передчасне його спрацьовування, іноді – смертельне самоотруєння (з наук. літ.);
Можна було б знизити швидкість різання і таким чином зменшити спрацьовування інструмента, але це знижує продуктивність верстатів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)