спрацьованість
СПРАЦЬО́ВАНІСТЬ¹, ності, ж.
Властивість за знач. спрацьо́ваний².
Спільність інтересів і спрацьованість панували на пароплаві (М. Трублаїні).
СПРАЦЬО́ВАНІСТЬ², ності, ж.
Стан за знач. спрацьо́вуватися².
Із збільшенням швидкості різання, глибини різання і подачі спрацьованість фрез буде збільшуватись (з навч. літ.);
Спрацьованість ходового гвинта визначає ступінь спрацьованості різі (з навч. літ.);
// Схильність до зношування.
Інструментальні матеріали повинні добре чинити опір спрацьованості, а також мати по можливості меншу крихкість і високу міцність (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)