Значення в інших словниках
-
спритний —
(про вправну людину, яка використовує обставини для власної вигоди) не проспить (не заспить) грушку (грушки) в попелі; (дуже хитрий) на ходу (бігу) підметки рве (зриває); з варено? крашанки курча висидить, діал.; зуміє впіймати (вхопити) вовка за вухо.
Словник фразеологічних синонімів
-
спритний —
Меткий, моторний, с. промітний, з. ручий; (- тварин) рухливий; (вояк) вправний, умілий, досвідчений; (на що) здібний; (ділок) пролазливий, в'юнкий, виверткий; (розум) кмітливий, швидкий, шпаркий.
Словник синонімів Караванського
-
спритний —
I акробат (перен.), алюрний, бідовий, бойовий, бравий, верткий, вивертливий, виверткий, вигадливий, викрутливий, винахідливий, влазень, влучний, вправний, вушлий, в'юнкий, дзигльований, дойда, дока, доскоцький, ємець, жох, завзятий, зграбний, зугарний...
Словник синонімів Вусика
-
спритний —
[спритнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
спритний —
-а, -е. 1》 Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. || Який жваво рухається (перев. про тварин); рухливий. || Для якого характерні швидкі, вправні рухи (про руки, ноги і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спритний —
СПРИ́ТНИЙ, а, е. 1. Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. [Одарка:] Ти спритний і надто балакучий, а він тихий – і за те я його люблю! (М.
Словник української мови у 20 томах
-
спритний —
РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
спритний —
Спри́тний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спритний —
СПРИ́ТНИЙ, а, е. 1. Швидкий, вправний у роботі, діях (про людину); меткий, моторний. [Одарка:] Ти спритний і надто балакучий, а він тихий — і за те я його люблю! (Кроп.
Словник української мови в 11 томах
-
спритний —
Спритний, -а, -е Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. Ти то спритний, як Матвій до куропатв. Ном. № 6564.
Словник української мови Грінченка