спухати —
-аю, -аєш, недок., спухнути і рідко спухти, -хну, -хнеш; мин. ч. спух, -ла, -ло і спухнув, -нула, -нуло; док. 1》 Ставати ненормально, хворобливо пухлим, набрякати від скупчення рідини в тканинах тіла; опухати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спухати —
СПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПУ́ХНУТИ і рідко СПУ́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. спу́хнув і спух, ла, ло; док. 1. Ставати ненормально, хворобливо пухлим, набрякати від скупчення рідини в тканинах тіла; опухати. [Дуенья:] Сеньйора бачить, як напухли руки?..
Словник української мови у 20 томах
спухати —
НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм.
Словник синонімів української мови
спухати —
СПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПУ́ХНУТИ і рідко СПУ́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. спу́хнув і спух, ла, ло; док. 1. Ставати ненормально, хворобливо пухлим, набрякати від скупчення рідини в тканинах тіла; опухати. [Дуенья:] Сеньйора бачить, як напухли руки?..
Словник української мови в 11 томах