спухати

спуха́ти

-аю, -аєш, недок., спухнути і рідко спухти, -хну, -хнеш; мин. ч. спух, -ла, -ло і спухнув, -нула, -нуло; док.

1》 Ставати ненормально, хворобливо пухлим, набрякати від скупчення рідини в тканинах тіла; опухати.

|| Надуватися, набрякати від напруження (про жили, кровоносні судини).

2》 розм. Ставати повним, товстим; пухнути.

3》 перен. Збільшуватися в об'ємі.

Значення в інших словниках

1. спухати — спуха́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. спухати — СПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПУ́ХНУТИ і рідко СПУ́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. спу́хнув і спух, ла, ло; док. 1. Ставати ненормально, хворобливо пухлим, набрякати від скупчення рідини в тканинах тіла; опухати. [Дуенья:] Сеньйора бачить, як напухли руки?..  Словник української мови у 20 томах
3. спухати — НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. спухати — СПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПУ́ХНУТИ і рідко СПУ́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. спу́хнув і спух, ла, ло; док. 1. Ставати ненормально, хворобливо пухлим, набрякати від скупчення рідини в тканинах тіла; опухати. [Дуенья:] Сеньйора бачить, як напухли руки?..  Словник української мови в 11 томах